Томашгородська загальноосвітня школа I-III ст. № 2

 

Історія церкви Іоанна Богослова

 

 

Історико-географічний опис церкви Іоанна Богослова села Томашгород Рокитнівського району Рівненської області.

 

(Матеріали досліджувались на основі документів обласного архіва «Ведомости церквей Ровенского уезда Фонд639 опись 2(том2) единственное хран. №59-69). Ведомости церквей Ровенского уезда Государственный архив №639,опись 2, единственное хран. №30 начала 1855 года. Коллекция материалов религиозных учреждений и культових обьединений Ровенской области.»

«Село Сехи при р.Случь, волости Домбровической оть Житомира 250 верств, оть Ровно 124 верств, оть ближайшей почтовой станции Домбровица 55 верств,оть   ближней железной дороги станции Сарны 50 верств, оть ближайшего прихода   с.Карпиловка 30 верств и с.Малыхь Селыщь 30 верств расположен приход   церкви во имя святого апостола Иоанна Богослова. Построена вь 1788 году, на  средства помещика князя Януша Четвертинскаго. Деревяная,сь такой же  отдельно стоящей колокольней на каменном фундаменте. Вь 1876 году починена,   причемь исправлен и позолочень иконостась на средства прихожань.Земли-150 сотень, пахоти-49 десятин: сенокос- 20 десятинь.На эту землю имеется только копия проекта обь обеспечении быта местнаго притча.Священник – 300 рублей, псаломщик - 50 рублей, просфорница - 8 рублей. Для священника домь и хозяиственные построики построены прихожанами на помещичьеи земле,для псаломщика домь и хозяиственные построики построены на крестьянской земле на средства местнаго псаломщика Афанасия Новоселецкаго .Для просфорни дома и хозяйственннх построек неть, школы неть.Деревни прихожан: Осницкь  вь 12 верств,Слобода вь 6 вєретвь. Крупныє землевладельцы Хичевские.Дворов 113.1,4, Прихожан: 922д.об.л. рим.-католиков: 1 семейство, евреев 11 семействь. Священник : Иосиф Мартынианович Кузьминский: псаломщик: Афанасий Григорьевич Новоселецкий. Кь зтому приходу приписаны две церкви: одна в  селе Ельномь вь 12 верстовь, а другая кладбищенская вь селе Клесов вь 12 верствь»

         (Историко-статистическое описание церквей и приходв Волынской епархии т.2 стр. 623-624, 1887 г.)

 

За даними 181З р. в парафії с.Сехи служить священник Георгій   Федоров, син Новоселецького. При церкві орної землі 5 десятин,сінокосу - 107 десятин.Парафія нараховує 30 дворів,де проживає 193 чоловіків і 152 жінки.

Відомості за 1892 рік повідали, що будинок для священника дерев'яний, зруйнований. До 8 листопада священник жив в поміщицькому будинку, а далі в церковно - парафіяльній школі. Це була холодна будівля, напівзруйнована, без покрівлі. Для псаломщика взагалі будинку немає. Він проживає в селянських хатинах, але "єсть хозяева, которые отказывали псаломщику в жилье й постоянно наносили неприятности". В 1855 році

Афанасій Григорович Новоселецький отримав "Высочайшую благодарность за пожертвование денег на военные надобности".

В 1876 р. церква пофарбована всередині олійними фарбами, іконостас пофарбований під позолоту, покрита церква бляхою. В 1888 р. на кошти парафіян покрівля пофарбована в зелений колір, дзвіниця покрита бляхою і пофарбована такою ж фарбою, В цей час при церкві 150 саженів землі із них 40 десятин орної: 24 десятини - сінокосу.Землями селяни користуються вільно. Заготівля дров в лісі поміщика - вільна.

В 1892 р. - згідно селянському рішенню будується церковно - парафіяльна школа.Школа дерев'яна,та кам'яному фундаменті,на 2 класні кімнати для хлопчиків і дівчаток,кухня,кладовка і кімната для вчителя. Платили вчителю згідно селянському рішенню 100 рублів.

В 1894 році покрівля церкви,дзвіниця на кошти парафіян знову пофарбована олійними фарбами зеленого кольору.

В 1900 році священником був Олександр Вікторович Симонович, який народився в Волинській губернії, Луцького повіту, містечка Рафалівка. Закінчив повний курс богословських наук в Волинській духовній семінарії. Даний священник в 1827 році був нагороджений «За труды по первой Всеобщей переписи населення Росии 1827 года темно - бронзовой медаллю для ношення на груди ленты из Государственных цветовь при Свидетельстве за№057446/1827г.»

Псаломщиком був призначений Олександр Львович Ненадкевич, який закінчив 2 класи Почаєво - Лаврської школи. Поступив в число послушників Почаєво - Успенської Лаври, потім - послушником в Володимир - Волинський Христорождественський монастир. Звідти 17 травня 1899 р.призначений псаломщиком в с.Сехи.

 

Дані парафіян (1901 р.)

 

 

Парафіяни

Число

Число

Число

 

садиб

чоловіків

жінок

Сехи:

 

 

 

військові

22 1/2

90

87

селяни

64 1/4

185

202

Побудовано будинок для священника: псаломщика. В 1905р в "Ведомостях церквей Ровенскаго уезда" вказується не в селі Сехи, а в "местечке Томашгород" церква Іоанна Богослова.

 

 

Демографічні дані про парафіян церкви (1906 р.) такі:

 

1906 рік. Стара церква містечка Томашгород розібрана на вимогу "Указа Консистории от 6 июля сего года за №9767 й на место срублена новая деревянная церковь".(Ведомости церквей Ровенского уезда. Фонд 639 опись 2. единст. хран.№39).

 

 

Демографічні дані парафіян.(1907р.)

 

 

Число садиб

Чоловіків

Жінок

Духовенство

5 1/4

21

14

Військових

27 3/4

111

107

Селян

55 3/4

223

229

 

 

355

350

 

     Відомості повідомляють, що стара Томашгородська Іоано -Богословська церква в минулому році розібрана крім алтарної частини і на місці її будується другий рік нова дерев'яна церква, яка має бути закінчена восени цього року. Священник - Олександр Вікторович Симонович. Псаломщик - Андрій Степанович Корсевід, який був призначений в 1902 році.

 

Демографічні дані парафіян.(1908р.) 

 

 

 

Число садиб

Число чоловіків

Число жінок

Духовенство

Військових

Селян

5

29

56 1/4

20

116

225

14

106

240

     Будівництво церкви закінчено.Томашгородська церква дерев'яна 5 куполів, покрівля з бляхи,фундамент старий із каменю (ремонтувався в 1876р.). Священник Андронин Філарет Антонович.

      У 1842 році все село згоріло, а церква і костел залишилися. Ось як говорить полячка Вероніка Кремер із Вроцлава про нашу церкву:"Бережіть свою церкву - бо вона є дійсно затишок з 1788р. як подає дослідник Орлович - в провіднику Волинь з 1929р. це є дійсно дар Божий оскільки горіло село, а вона ні"